тичка

1. Тонкий гнучкий прут, довга палиця з дерева (зазвичай верби, ліщини, лози), що використовується для підв’язування рослин (наприклад, томатів, квасолі, хмелю) або для плетіння.

2. Розмовна назва вулиці Тичини в Києві, названої на честь українського поета Павла Тичини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |