самохвалець

1. Людина, яка схильна до самовихваляння, любить хвалити себе та свої вчинки; хвалько, хвалькун.

2. (у переносному значенні) Той, хто вихваляє, перебільшено оспівує щось (наприклад, свою країну, народ тощо), часто з відтінком самозакоханості та некритичності.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |