1. Який має тверде, невблаганне серце; невразливий до жалю, співчуття або чужих страждань; безжалісний, жорстокий.
2. (переносно) Надзвичайно рішучий, непохитний у своїх переконаннях, намірах або діях; незламний.
твердосердий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |