1. Властивість або стан за значенням надстроковий; перевищення встановленого строку, терміну дії, виконання чого-небудь.
надстроковість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням надстроковий; перевищення встановленого строку, терміну дії, виконання чого-небудь.
Відсутні