1. (про тварин, переважно про котів) Воркотіти, муркотіти протягом певного часу, виявляючи задоволення або спокій.
2. (переносно, розм.) Недовго, тихо та невиразно бурчати, ворчати (про людину), виражаючи незадоволення або незгоду.
поворкотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |