Термін, що позначає властивість деяких речовин (наприклад, металів, сплавів, полімерів) підвищувати свою твердість, міцність або міцніти внаслідок певних технологічних процесів, таких як гартування, старіння тощо.
У хімії та матеріалознавстві — про речовину, здатну до незворотного переходу з рідкого або в’язкопластичного стану в твердий (наприклад, про деякі лаки, смоли, клеї).