тваринник

[tʋɑrɪnnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Фахівець з тваринництва, зоотехнії; працівник, що займається розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин.

  2. Робітник, який доглядає за тваринами у зоопарку, цирку, на фермі чи в дослідницькому закладі.

  3. (заст.) Той, хто полює на диких звірів; мисливець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тваринник, р. тваринника, д. тваринникові, з. тваринника, о. тваринником, м. тваринникові, к. твариннику

Більше записів