туркотливо

1. Прислівник до слова “туркотливий“; так, що туркотить, видає туркіт — глухий, рівномірний гуркіт, гул (про роботу двигуна, механізму).

2. Переносно: монотонно, одноманітно, нудно (про мову, читання тощо).