туркотливий БукваТ Який туркотить, видає туркіт; гулкий, дзвінкий (про звук). Який часто або багато туркотить, говорить; балакучий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←странгуляціяфлеботензіометрія→
