странгуляція

Значення

1. Медичний термін: раптове припинення кровопостачання та кисневого живлення органу або тканини внаслідок передавлювання (здавлювання) кровоносних судин, що його живлять, або проток (наприклад, кишкової).

2. У судово-медичній експертизі та патології: смерть від асфіксії (задушення), спричиненої механічним стисненням шиї (повішення, удавлення петлею або руками).

3. У хірургії: один з видів кишкової непрохідності, що виникає внаслідок ущемлення кишки (наприклад, у грижовому мішку) з порушенням її кровопостачання та загрозою некрозу.

Правопис та відмінювання