странний

1. (як прикметник) Такий, що викликає подив, здивування або недовір’я своєю незвичністю, незрозумілістю; незвичайний, дивний.

2. (як прикметник) Який викликає відчуття непевності, сумніву або несхвалення; підозрілий, неясний.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. (True) |