странний
[strɑnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(як прикметник) Такий, що викликає подив, здивування або недовір’я своєю незвичністю, незрозумілістю; незвичайний, дивний.
-
(як прикметник) Який викликає відчуття непевності, сумніву або несхвалення; підозрілий, неясний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. странний, р. странного, д. странному, з. странного, о. странним, м. страннім