Древослів

Словник Української Мови

туркотіння

[turkotinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дію за значенням дієслова “туркотіти” — низький, гулкий, тривалий звук, що нагадує віддалені постріли, грім або роботу потужного двигуна.

  2. Переносно — швидка, емоційна, часто несвязна промова, що вимовляється одним потоком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. туркотіння, р. туркотіння, д. туркотінню, з. туркотіння, о. туркотінням, м. туркотінні, к. туркотіння

Більше записів