Значення
-
Видобувати низькі, гуркотливі звуки, схожі на віддалені постріли або роботу двигуна (про грім, гармату, автомобіль тощо).
-
Говорити голосно, швидко та безперервно, часто з приводу чогось несуттєвого; базікати, теревенити.
-
Швидко та голосно пересуватися, рухатися (про транспортний засіб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я туркочу, ти туркотиш, він туркотить, ми туркотимо, ви туркотите, вони туркотять