Древослів

Словник Української Мови

тривалий

Буква

1. Який триває протягом довгого часу; довготривалий, довгий за часом.

2. Повільний, не поспішаючий; протяжний (про звуки, рух тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів