Древослів

Словник Української Мови

турготітися

[turɦotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:Т

Значення

(розм.) Терпіти нестатки, злидні, важко працювати для забезпечення прожиття; бідувати, мізерувати.
(перен., розм.) Відчувати сильне хвилювання, тривогу, непокоїтися; турбуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я тургочуся, ти турготишся, він турготиться, ми турготимося, ви турготитеся, вони турготяться

Більше записів