тупитися БукваТ 1. (про гострі предмети, леза) Втрачати гостроту, ставати тупим; притуплюватися. 2. (переносно, про розум, увагу тощо) Ставати менш виразним, гострим, сприйнятливим; притуплятися. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←схрещуваністьфітобентос→