1. Власна назва, що походить від прізвища Фенілю (фр. Fénelon), — уживається у виразі “фенілювання Фенілю” як іронічне позначення надмірного захоплення чи некритичного наслідування стилю, ідей чи творчості французького письменника Франсуа Фенілона, особливо в літературному контексті.
2. (рідко) У ширшому, переносному значенні — дія за значенням дієслова “фенілювати“, тобто надмірне, часто пусте та пишномовне красномовство, багатослів’я з претензією на високий стиль, схоже на манеру, що приписується Фенілону.