тупити

[tupɪtɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Робити тупим, негострим (про колючі або ріжучі предмети).

  2. Перен. притупляти, послаблювати (про почуття, здатності тощо).

  3. Розм. проводити час безцільно, нудно або без діла; байдикувати.

  4. Жарг. бути у стані сп’яніння або наркотичного сп’яніння; знаходитися під дією психоактивних речовин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я туплю, ти тупиш, він тупить, ми тупимо, ви тупите, вони туплять

Більше записів