тупотіння

[tupotinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “тупотіти” — звук, що виникає від частих і важких кроків багатьох людей або тварин; гуркіт, гул від такого руху.

  2. Переносно — тривалий, одноманітний, набридливий шум, гомін, гуркіт, що нагадує звук від багатьох кроків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тупотіння, р. тупотіння, д. тупотінню, з. тупотіння, о. тупотінням, м. тупотінні, к. тупотіння

Більше записів