Значення
-
Видавати глухий, однотонний звук від частих і важких кроків багатьох людей або тварин; гуркотіти від тупоту.
-
Перен. Глухо та монотонно лунати, повторюватися (про звуки, голоси тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тупочу, ти тупотиш, він тупотить, ми тупотимо, ви тупотите, вони тупотять