1. Видавати глухий, однотонний звук від частих і важких кроків багатьох людей або тварин; гуркотіти від тупоту.
2. Перен. Глухо та монотонно лунати, повторюватися (про звуки, голоси тощо).
тупотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |