триазин

[trɪɑzɪn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Гетероциклічна сполука, що містить в кільці три атоми азоту та три атоми вуглецю, існує у вигляді трьох ізомерів (1,2,3-триазин, 1,2,4-триазин, 1,3,5-триазин).

  2. (1,3,5-триазин) Симетричний триазін, похідні якого (наприклад, меламін, цианурова кислота) мають широке промислове застосування у виробництві пластмас, барвників, гербіцидів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триазин, р. триазину, д. триазинові, з. триазин, о. триазином, м. триазині, к. триазине

Більше записів