Словник Української Мови
Буква
1. Властивий призмі, що стосується призми; такий, що має форму призми.
2. Виготовлений з призми або призм; такий, що містить призми, заснований на їх використанні (наприклад, про оптичні прилади).
3. Перен. Розсіяний, розкладений на складові кольори, як світло, що пройшло крізь призму; багатобарвний.
Приклад 1:
Обсерваторiя встановила, що вона в образi туманної плями, що в центрi пляма свiтлiша, що хвоста комета не має, i т. д., i т. п. Комету ми вже розглядали в призматичний бiнокль: видно добре. Але справа, бачите, не в тому.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Має призматичний обрис, прозорий, зеленуватий – ювелірна сировина вищого ґатунку. Це родовище багате також на коштовні кристали топазу, аквамарину, кварцу, п’єзокварцу та ін.
— Тютюнник Григорій, “Вир”