призма

1. Геометричне тіло, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками, розташованими в паралельних площинах, а решта граней (бічні грані) — паралелограми.

2. Оптичний прилад або елемент із прозорого матеріалу (скло, пластик тощо), що має форму геометричної призми або її частини, і використовується для зміни напряму поширення світла, розкладання його в спектр або інших маніпуляцій з світловим променем.

3. Переносно — точка зору, спосіб сприйняття, розуміння чого-небудь, що визначає оцінку явищ, подій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Типовий представник поляризаці й- них призм – призма Ніколя (ніколь) – по- двійна призма з ісландського шпату, які склеєні вздовж лінії АВ канадським бал ь- замом з n=1,55 (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Прикладом двозаломної призми є призма Волластона, яка складається з двох прям окутних призм із ісландського шпату (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Форми кристалів ділять на шість систем (сингоній): 1) кубічну або правильну (куб, октаедр, тетраедр); 2) гексагональну (гексагональна призма, ромбоедр, біпіраміда); 3) квадратну або тетрагональну (квадратна призма); 4) ромбічну; 5) моноклинну; 6) триклинну. Кубічна система характеризується існуванням трьох осей, взаємно перпендикулярних і рівних між собою (рис.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |