Тлумачення із “Словника української мови”* ТРУТ И Н А , и н и , ж., нар .- поет . Те саме , що отр у та . – Ой хіба ж би я розуму не мала , А щоб я тобі трутини дала ( Чуб ., V, 1874, 435); Він же , руками упершись , даремно вузли розтинає ? Кров’ю і чорною скрізь трутиною по тілу облитий , Крики нелюдські , страшні до зір підіймає високих (Зеров, Вибр., 1966, 244).
трутина
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. (True) |