Тлумачення із “Словника української мови”* ТР У НЧИК , у, ч., діал. Пестл. до тр у нок 1 . А я вийму горілочки фляшу [ сулію ] , .. А він возьме, браття , покуштує ,.. Та лиш цмокне : «.. Се ж то , куме , трунчик ..!» ( Пісні та романси .., II, 1956, 156).
трунчик
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |