Значення
-
Поет і співак у середньовічній Провансалії (південна Франція, XI–XIII ст.), творець ліричної поезії на окситанській мові, що прославляв лицарську любов, військову доблесть та куртуазність.
-
Переносно: поет, музикант або співак, чия творчість присвячена високим, романтичним ідеалам, любові та красі; звичайно вживається з відтінком легкого іронічного чи книжного забарвлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трубадур, р. трубадура, д. трубадурові, з. трубадура, о. трубадуром, м. трубадурі, к. трубадуре
Походження слова (Етимологія)
Слово «трубадур» походить від французького «troubadour», яке, своєю чергою, походить від провансальського «trobador» — так називали середньовічних поетів-співаків. Це слово утворене від дієслова «trobar», що означало «віршувати, творити, знаходити». У свою чергу, це дієслово походить від народнолатинського «*tropāre», що означало «віршувати, співати». Спочатку трубадурами називали лише поетів Провансу, а згодом це слово набуло переносного значення — так стали називати того, хто прославляє когось або щось.