тройця

[trojt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У християнській теології: триєдина сутність Бога, що є єдиною в трьох особах (іпостасях) — Бог Отець, Бог Син (Ісус Христос) і Бог Дух Святий.

  2. (переносно) Три людини, тісно пов’язані між собою спільною діяльністю, дружбою або іншими обставинами; трійка.

  3. (застаріле) Третій день після великого християнського свята Пасхи — свято на честь Пресвятої Трійці; Трійця, Зелені свята.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тройця, р. тройці, д. тройці, з. тройцю, о. тройцею, м. тройці, к. тройце

Більше записів