триєдиний

[trɪjɛdɪnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який складається з трьох частин, осіб або сутностей, що утворюють єдине ціле.

  2. У християнському богослов’ї: такий, що є одним Богом у трьох особах (Отець, Син і Святий Дух); стосовний до Святої Трійці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. триєдиний, р. триєдиного, д. триєдиному, з. триєдиного, о. триєдиним, м. триєдинім

Більше записів