Значення
-
У християнському богослов’ї: триєдина сутність Бога в одній особі, що є єдністю Бога-Отця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа Святого; Свята Трійця.
-
У мистецтві та іконографії: зображення трьох ангелів як символ Святої Трійці, поширене зокрема в православній традиції (наприклад, “Трійця” Андрія Рубльова).
-
Перенісне значення: тісна спілка, невід’ємна група з трьох осіб або трьох явищ, що становлять єдність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трійця, р. трійці, д. трійці, з. трійцю, о. трійцею, м. трійці, к. трійце