1. Філософсько-релігійний термін, що означає триєдність, внутрішню поділеність на три складові частини, які утворюють єдність; найчастіше стосується християнського догмату про триєдиного Бога (Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого).
2. У ширшому сенсі — будь-яка система, поняття або явище, що має три основні, нерозривно пов’язані складові або три аспекти існування.