Філософсько-теологічний термін, що означає єдність трьох осіб, іпостасей або сутностей в одній сутності; найчастіше вживається для позначення християнського догмату про єдиного Бога в трьох особах (Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий).
У ширшому, переносному значенні — нерозривна єдність трьох складових частин, елементів або явищ, що утворюють цілісність.