1. У біології та екології — однорідна ділянка середовища існування (біотопу), що характеризується певним типом харчування або специфічними трофічними (харчовими) умовами для організмів.
2. У ботаніці — частина ареалу виду рослини, де умови мінерального живлення (наприклад, вміст певних солей у ґрунті) суттєво відрізняються від умов на інших ділянках того ж ареалу.