Медичний діагностичний метод, що полягає у рентгенографічному дослідженні серця та навколишньої серцевої сумки (перикарда) після штучного введення газу (кисню або закису азоту) у порожнину перикарда для кращої візуалізації його зовнішніх контурів та виявлення патологічних змін (наприклад, спайок, ексудату).
пневмоперикардіографія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |