Властивість або стан за значенням прикметника “невинуватий“; відсутність вини, провини, неповинність у чому-небудь.
Юридичний термін, що означає стан, коли особа не визнана винною у вчиненні злочину або правопорушення; презумпція невинуватості (основоположний принцип правосуддя, згідно з яким кожна особа вважається невинуватою, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку).