трійчатий

[trijt͡ʃɑtɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який складається з трьох частин, має три однакові або подібні складові елементи.

  2. Який має три роздільні частини, три гілки, три відростки (про рослини, органи тварин тощо).

  3. Розташований, розміщений трійцями, по три.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трійчатий, р. трійчатого, д. трійчатому, з. трійчатого, о. трійчатим, м. трійчатім

Більше записів