Значення
-
Який не є повністю уставним, але має деякі риси або елементи уставного документа; частково закріплений у статуті чи установі.
-
У мовознавстві: такий, що стосується напівуставу — форми слова, проміжної між повним уставом (називним відмінком) та іншими відмінковими формами, що використовується в певних конструкціях (наприклад, у виразах типу “чекав цілу вічність”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівуставний, р. напівуставного, д. напівуставному, з. напівуставного, о. напівуставним, м. напівуставнім, к. напівуставний