тріскотливий

[triskotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який видає тріск, тріскотіння; тріскучий.

  2. Який багато говорить, швидко і без упину; балакучий, говіркий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріскотливий, р. тріскотливого, д. тріскотливому, з. тріскотливого, о. тріскотливим, м. тріскотливім

Більше записів