Значення
-
Різкий, короткий звук, що виникає від розтріскування, ламання чогось сухого та твердого (дерева, льоду, гілки).
-
Характерний звук, що супроводжує постріл з рушниці, гвинтівки.
-
Перен. Швидке, раптове руйнування, крах чогось (наприклад, планів, надій).
-
Рідкісне, розмовне позначення тріщини, щілини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріск, р. тріску, д. тріскові, з. тріск, о. тріском, м. тріскові, к. тріску