тріск

1. Різкий, короткий звук, що виникає від розтріскування, ламання чогось сухого та твердого (дерева, льоду, гілки).

2. Характерний звук, що супроводжує постріл з рушниці, гвинтівки.

3. Перен. Швидке, раптове руйнування, крах чогось (наприклад, планів, надій).

4. Рідкісне, розмовне позначення тріщини, щілини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |