Древослів

Словник Української Мови

тріскотіння

[triskotinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Різкий, безладний звук, що нагадує серію тріскучих або клацаючих шумів; тріск, цокання.

  2. Балакуча, швидка, часто пустопорожня розмова; базікання, теревені.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріскотіння, р. тріскотіння, д. тріскотінню, з. тріскотіння, о. тріскотінням, м. тріскотінні, к. тріскотіння

Більше записів