тріскучий
[triskut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який видає тріск, різкий звук від удару, розриву, ламання чогось.
-
Дуже сильний, надзвичайний за ступенем вияву (про мороз, холод).
-
Розм. Який відбувається з великим розмахом, шумом, галасом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріскучий, р. тріскучого, д. тріскучому, з. тріскучого, о. тріскучим, м. тріскучім