Значення
-
Стосовний до трепету, що виражає трепет або сповнений трепету; пов’язаний з відчуттям хвилювання, благоговіння чи зворушення.
-
У літературознавстві та мистецтві: характерний для художнього стилю, де панує емоційне збудження, напружений ліризм, експресія, часто з використанням ритмічних, музичних засобів виразності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трепітний, р. трепітного, д. трепітному, з. трепітного, о. трепітним, м. трепітнім, к. трепітний