трепет

[trɛpɛt] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Сильне хвилювання, збудження, яке супроводжується фізичним тремтінням, дрижанням (від страху, захвату, очікування тощо).

  2. Швидке, легке тремтіння, вібрація, дрижання (наприклад, листя, повітря, світла).

  3. (перен.) Повага, пошана, що поєднується зі страхом або захватом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трепет, р. трепету, д. трепетові, з. трепет, о. трепетом, м. трепеті, к. трепете

Більше записів