трасованість

1. Властивість геологічного тіла, зокрема жили, бути трасованим, тобто мати супровідні мінеральні прожилки або смуги, що вказують на його продовження в навколишніх породах.

2. У техніці та матеріалознавстві — властивість матеріалу (наприклад, металу) зазнавати пластичної деформації з утворенням трас, тобто видимих ліній ковзання або слідів деформації на поверхні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |