1. Властивість мовної одиниці бути фразеологізмом, тобто стійким словосполученням з переосмисленим значенням, що не виводиться прямо з суми значень його компонентів.
2. Наявність у мові, тексті чи мовленні характерних, усталених словосполучень, ідіом; ідіоматичність.
3. У літературознавстві та мистецтві — шаблонність, заяложеність, використання загальновідомих, виснажених образів або виразів замість оригінальних; штампованість.