1. Стилістично закріплене, стійке словосполучення або речення, яке вживається як готова мовна одиниця з певним цілісним значенням, що часто не зводиться до суми значень його складових частин (наприклад: “бити байдики”, “водити за ніс”, “кот наплакав”).
2. Розділ мовознавства (фразеологія), що вивчає такі стійкі словосполучення та їх властивості в мовній системі.