трансцентричний
[trɑnst͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(у філософії, особливо в контексті вчення В. В. Розанова) Позаособистий, що виходить за межі індивідуального “я” і спрямований на абсолютні, надособисті цінності або початки; такий, що має надособисту природу.
-
(у ширшому вживанні) Пов’язаний із виходом за власні межі, за рамки індивідуального досвіду чи особистої перспективи; зосереджений на зовнішньому об’єкті, іншій особі або надособистій ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трансцентричний, р. трансцентричного, д. трансцентричному, з. трансцентричного, о. трансцентричним, м. трансцентричнім