Значення
-
У геології — одна з ер фанерозойського еону, третій та останній період кайнозойської ери, що триває від завершення палеогену (близько 23 млн років тому) до сучасності; включає міоценову, пліоценову, плейстоценову та голоценову епохи.
-
У стратиграфії — відповідний цьому періоду верхній відділ кайнозойської ератеми, що складається з морських і континентальних відкладів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неогей, р. неогея, д. неогеєві, з. неогея, о. неогеєм, м. неогеєві, к. неогею