1. У геології — одна з ер фанерозойського еону, третій та останній період кайнозойської ери, що триває від завершення палеогену (близько 23 млн років тому) до сучасності; включає міоценову, пліоценову, плейстоценову та голоценову епохи.
2. У стратиграфії — відповідний цьому періоду верхній відділ кайнозойської ератеми, що складається з морських і континентальних відкладів.