трансцендентальний

Значення

1. У філософії — такий, що виходить за межі досвіду, сприйняття та емпіричного пізнання; що стосується вищих, умовних форм пізнання, які роблять можливим сам досвід і є апріорними (напр., трансцендентальна філософія, трансцендентальні умови).

2. У кантівській філософії — що стосується аналізу умов можливості пізнання, дослідження апріорних форм чуттєвості та розуму (розуміння), які організовують наш досвід (напр., трансцендентальна дедукція, трансцендентальна естетика).

3. У ширшому, побутовому вживанні — надзвичайно абстрактний, відірваний від реальності, важкий для розуміння; що належить до найвищих, відчужених сфер мислення.

Правопис та відмінювання