трансценденталіст

1. Послідовник трансцендентальної філософії, зокрема вчення Іммануїла Канта, який вважає, що досвід ґрунтується не лише на відчуттях, але й на апріорних (доступних) формах чуттєвості та розуму.

2. Представник американського філософсько-літературного руху середини XIX століття (трансценденталізм), що наголошував на першості духовного досвіду, самоосвіти, інтуїтивного пізнання та єдності людини з природою (наприклад, Ральф Валдо Емерсон, Генрі Девід Торо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |