Значення
-
У лінгвістиці — граматична категорія, що виражає перехід предмета чи особи в новий стан, якість або положення; значення перетворення, часто реалізується в мовах через окремий відмінок (транслатив).
-
У семіотиці та теорії комунікації — властивість знакової системи або повідомлення передавати (транслювати) певний зміст, інформацію або емоційно-оцінне ставлення від джерела до одержувача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. транслятивність, р. транслятивності, д. транслятивності, з. транслятивність, о. транслятивністю, м. транслятивності, к. транслятивносте