транслятивність

1. У лінгвістиці — граматична категорія, що виражає перехід предмета чи особи в новий стан, якість або положення; значення перетворення, часто реалізується в мовах через окремий відмінок (транслатив).

2. У семіотиці та теорії комунікації — властивість знакової системи або повідомлення передавати (транслювати) певний зміст, інформацію або емоційно-оцінне ставлення від джерела до одержувача.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |